2 квітня, 2025
Алергічний риніт: сезонне випробування для чутливих людей
Сезонний алергічний риніт (АР) – це одне з найпоширеніших алергічних захворювань, яке щороку уражає ≈40% українців. АР для багатьох людей може перетворити теплий період року на виклик, однак правильна профілактика та лікування допоможуть не лише мінімізувати симптоми і покращити самопочуття, а й допомогти уникнути ускладнень, як-от хронічний синусит або навіть астма.
Сезонний АР – одна з найпоширеніших форм алергічних реакцій, що розвивається внаслідок контакту організму з пилком рослин. Цей стан суттєво впливає на якість життя мільйонів людей у всьому світі, в т. ч. жителів України, де сезонність цвітіння певних рослин створює пікові періоди поширення алергії. АР характеризується запаленням слизової оболонки носа, що зумовлює напади чхання, ринорею та закладеність носа, котрі часто супроводжуються свербінням очей, носа, піднебіння (Iordache et al., 2023). Стікання слизу задньою стінкою глотки, кашель, дратівливість і втома – інші поширені симптоми цього стану (Dykewicz et al., 2020; Ng et al., 2000).
Останніми роками спостерігається зростання поширеності АР (Licari et al., 2023). Вважається, що цьому сприяють зміни клімату, а це зумовлює подовження сезонів цвітіння та збільшення кількості пилку в повітрі (Biedermann et al., 2019). У дитинстві АР частіше зустрічається в чоловіків, проте в підлітковому віці переважає у жінок (Pinart et al., 2017).
В Україні АР найчастіше проявляється під час цвітіння дерев, трав і бур’янів у весняно-літній період. Навесні (в квітні та травні) найсильніші алергічні реакції зазвичай спричиняє пилок берези, верби, ліщини, кульбаби, що легко переноситься повітрям, спричиняючи різноманітні неприємні симптоми в людей із гіперчутливістю.
Влітку (із червня до липня) здебільшого алергенами є трави, як-от тимофіївка, грястиця, а також інші злакові рослини, цвітіння липи. Варто зауважити, що пух тополі (хоча він не є алергеном сам собою) часто є причиною розвитку АР, оскільки переносить пилок інших рослин, що підвищує ризик контакту з алергенами.
В серпні (ближче до осені) головним алергеном стає амброзія. Її пилок здатний долати значні відстані та зумовлювати сильні алергічні реакції навіть у тих, хто не перебуває поблизу цієї рослини. Амброзія – один із найпотужніших алергенів, тому люди, які страждають на сезонний риніт, можуть відчувати особливий дискомфорт у цей період.
До факторів ризику розвитку АР належать (Wise et al., 2023; Frew, 2024; Saulyte et al., 2014; Rönmark et al., 2023):
- наявність алергеноспецифічного імуноглобуліну Е (IgE) (Lindqvist et al., 2024);
- атопія (генетична схильність до розвитку алергічних захворювань) в особистому чи сімейному анамнезі (Sultész et al., 2020);
- чоловіча стать;
- народження в сезон пилку;
- статус первістка;
- раннє застосування антибіотиків;
- вплив куріння матері на дитину впродовж 1-го року життя;
- вплив алергенів у приміщенні, як-от пилові кліщі та цвіль;
- IgE-сироватки >100 МО/мл до 6 років;
- часті інфекції дихальних шляхів або тривалі інфекції;
- тонзилектомія;
- інтенсивний рух автомобілів біля помешкання;
- вживання напоїв із консервантами / барвниками;
- життя поблизу бур’янистої місцевості, заводу, що забруднює повітря, або шахти.
Огляд численних досліджень показав, що наявність кожного із цих факторів пов’язувалася з позитивним співвідношенням імовірності розвитку АР (Gendo et al., 2004).
Для розвитку АР необхідною умовою є вплив антигена впродовж декількох років. Так, у дослідженні M. Kulig і співавт. (2000) засвідчено, що необхідно щонайменше два сезони впливу пилку перед тим, як у більшості дітей розвинуться алергічні симптоми. Саме тому АР нечасто зустрічається в дітей віком <2 років. Якщо в дуже маленької дитини спостерігаються стійкі назальні симптоми, слід розглянути ймовірність інших розладів.
Сенсибілізація до аероалергенів зазвичай передує появі симптомів риніту (Wise et al., 2023; Kulig et al., 2000). Вона описує наявність алерген-специфічного IgE, виміряного за допомогою шкірних проб або тестів in vitro. Однак сенсибілізація не є синонімом алергії; людина може бути сенсибілізованою до алергену без розвитку симптомів під час контакту із цим алергеном. Лише в підгрупи сенсибілізованих осіб спостерігається клінічна алергія (Blomme et al., 2013). У дітей сенсибілізація (згодом – клінічна алергія) розвивається спочатку до алергенів, які постійно наявні в навколишньому середовищі (наприклад, пилові кліщі чи шерсть тварин), а потім – до пилку й інших сезонних алергенів.
Після 2-річного віку поширеність АР неухильно зростає, демонструючи бімодальний пік у молодшому шкільному та ранньому дорослому віці. Захворювання зазвичай зберігається протягом дорослого віку з деяким покращенням у старшому віці (D’Alonzo et al., 2002; Kong et al., 2012; Kurukulaaratchy et al., 2012; Yonekura et al., 2012; Greiner et al., 2011; Keil et al., 2010).
Лікування
Згідно із сучасними настановами Європейської академії алергології та клінічної імунології (EAACI) / ініціативи «Алергічний риніт і його вплив на астму» (ARIA) та вітчизняним Протоколом лікування АР (як й інших алергічних захворювань) передбачається 4 основні напрями впливу: освіта пацієнтів; елімінаційна терапія; фармакотерапія; специфічна імунотерапія (СІТ) алергенами. Фармакологічні варіанти включають антигістамінні препарати, інтраназальні стероїди, антагоністи лейкотрієнових рецепторів (LTRA) та імунотерапію.
Інтраназальна кортикостероїдна терапія може проводитися як монотерапія або в комбінації з пероральними антигістамінними препаратами в пацієнтів із легкими, помірними чи тяжкими симптомами. Дослідження показали, що інтраназальні кортикостероїди перевершують антигістамінні препарати щодо ефективності зменшення запалення носа та покращення стану слизової оболонки. Отже, топічний інтраназальний стероїд є першою лінією терапії АР (Yáñez and Rodrigo, 2002).
Кортикостероїди, які використовуються для лікування АР, мають як позитивні, так і потенційно негативні наслідки. Вони ефективно зменшують запалення, полегшують симптоми, такі як закладеність носа, чхання та свербіж. Однак тривале застосування може спричиняти побічні ефекти, як-от сухість слизової оболонки носа, кровотечі з носа або навіть системні ефекти, якщо дозування перевищує рекомендоване. Тому для лікування АР дедалі частіше призначають комплексні препарати. Одним із таких засобів є Ринітал, який >20 років з успіхом застосовується в Україні для лікування та профілактики алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів. Ринітал – комбінація 3 природних компонентів (Cardiospermum halicacabum, Luffa operculata, Galphimia gluca), які синергічно доповнюють один одного в лікуванні типових симптомів АР, як-от закладеність носа, свербіж у носі та глотці, чхання, сльозотеча, відчуття печіння в очах.
Ринітал має доведені клінічну ефективність та безпеку в лікуванні АР (Bezshapochnyi et al., 2006; Melnikov et al., 2006). Препарат не містить гормонів; його можна застосовувати для тривалого лікування дітей віком >2 роки та дорослих (у т. ч. за вагітності); він не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом.
Із лікувальною метою в разі загострення полінозу в перші 2 дні захворювання Ринітал рекомендовано приймати дітям віком 2-12 років по 1 таблетці кожні 2 год (до 8 таблеток/добу), дітям віком >12 років і дорослим – по 1 таблетці щогодини (до 12 таблеток/добу). Після зняття гострих симптомів дітям віком 2-12 років препарат слід приймати по 1 таблетці 3 р/день, дітям віком >12 років і дорослим – по 1-2 таблетки 3 р/день. Із профілактичною метою Ринітал застосовується по 1 таблетці 3 р/день за 6 тиж до початку цвітіння і весь період цвітіння рослин, які, ймовірно, зумовлюють симптоми алергії. Ринітал добре переноситься, тому його можна застосовувати для тривалого лікування. Препарат варто приймати за 30 хв до або через 30 хв після вживання їжі, даючи йому змогу повільно розчинитися в роті (інструкція до препарату Ринітал).
Оскільки АР – це сезонне захворювання, його загостренню цілком можна запобігти. Для цього важливо знати, на пилок якої саме рослини/рослин у пацієнта алергія; скориставшись календарем цвітіння (рис.), потрібно визначити період можливого загострення. Зазвичай профілактичний курс розпочинають щонайменше за 1 міс до початку цвітіння рослин, які спричиняють АР.
Рис. Календар цвітіння алергенних рослин в Україні
Отже, Ринітал можна використовувати як для профілактики загострень АР, так і для лікування АР, що допомагає покращити якість життя пацієнтів протягом сезону активного цвітіння алергенних рослин або при контакті з іншими провокувальними чинниками.
Підготувала Людмила Суржко
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 6 (592), 2025 р