Досвід застосування фенібуту в клінічній практиці: механізми дії, переваги й безпека

Огляд

2 квітня, 2025

Неврологія та нейрохірургія

Стрес, постійні переживання за здоров’я й життя своє та близьких… Обстріли, повітряні тривоги, загибелі та поранення українців – ​військових і цивільних – тримають у постійній напрузі.

Алергічний риніт: сезонне випробування для чутливих людей

Огляд

2 квітня, 2025

Алергологія та імунологія

Сезонний алергічний риніт (АР) – ​це одне з найпоширеніших алергічних захворювань, яке щороку уражає ≈40% українців. АР для багатьох людей може перетворити теплий період року на виклик, однак правильна профілактика та лікування допоможуть не лише мінімізувати симптоми і покращити самопочуття, а й допомогти уникнути ускладнень, як-от хронічний синусит або навіть астма.

Бевацизумаб у лікуванні метастатичного колоректального раку: від оригінального препарату до біосимілярів

Думка фахівця

2 квітня, 2025

Онкологія та гематологія Онкологія

Бевацизумаб є антиангіогенним препаратом, що застосовується в лікуванні метастатичного колоректального раку (КРР) і у першій, і в наступних лініях терапії. Клінічні дослідження демонструють достовірне покращення виживаності без прогресування (ВБП) та загальної виживаності (ЗВ) при застосуванні в комбінації з хімієтерапією.

Застосування комплексу Магнікум-Адаптоген у пацієнтів із психосоматичними розладами

Клінічне дослідження

2 квітня, 2025

Автори:

Чабан О.С.

Неврологія та нейрохірургія Міждисциплінарні проблеми Психіатрія Порушення психологічного розвитку Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми Нервово-психічні розлади

Останніми роками в усьому світі зростає занепокоєння щодо збільшення поширеності та швидкого прогресування психосоматичних розладів. Це можна пояснити неправильними біологічними умовами життя, щоразу більшим стресовим способом життя, що зрештою зумовлює функціональні порушення життєво важливих органів.

Лікування рецидивної та рефрактерної множинної мієломи: у фокусі уваги – карфілзоміб

Думка фахівця

2 квітня, 2025

Онкологія та гематологія Онкологія

1 листопада 2024 р. відбулася онлайн-трансляція засідання гематологічного клубу Dr. Reddy’s у форматі дискусійного клубу. Захід став унікальною можливістю для лікарів поділитися досвідом щодо лікування рецидивної та рефрактерної множинної мієломи і отримати відповіді на питання стосовно застосування нового і перспективного препарату – карфілзомібу (Корліса®).

ФЛАМІДЕЗ®: доведена ефективність та високий профіль безпеки оригінальної комбінації

Огляд

2 квітня, 2025

Неврологія та нейрохірургія Больові синдроми Міждисциплінарні проблеми Ревматологія Міждисциплінарні проблеми Остеоартрит Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми

Протягом життя людини в тканинах опорно-рухового апарату поступово розвиваються дистрофічно-деструктивні зміни. Вплив несприятливих факторів, у т. ч. гіпокінезії, спричиняє зміни в кістково-хрящовій тканині суглобів і дисках хребта, що згодом формують дегенеративно-дистрофічний симптомокомплекс – остеохондроз. У МКХ-10 усі форми патології хребта позначаються як дорсопатії (М40-М54). Біль у шиї (цервікалгія) посідає друге місце за поширеністю серед клінічних проявів остеохондрозу, поступаючись місцем лише болю в спині (дорсалгія), що зустрічається в 35% населення. Для лікування болю в шиї та нижній ділянці спини фармакологічною стратегією першої лінії є нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) і парацетамол. Іншим засобом, який пригнічує запалення та зменшує біль шляхом блокування вивільнення больових амінів із запалених тканин, є протеолітичний фермент серратіопептидаза (СП). Потужна комбінація трьох компонентів – раціональний підхід у лікуванні дорсопатій, а також больового синдрому.

Мікробіота та нейромедіатори: новий вектор у менеджменті психічного здоров’я і когнітивних функцій

Огляд

2 квітня, 2025

Гастроентерологія Міждисциплінарні проблеми Мікробіом Неврологія та нейрохірургія Психіатрія Порушення психологічного розвитку Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми Нервово-психічні розлади

Порушення психічного здоров’я нині набуває масштабів епідемії, яка поступово охоплює увесь світ. За оцінками експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 10% глобальної популяції мають психічні розлади. Інші автори свідчать про те, що на планеті налічується 970 млн пацієнтів із хворобами психічного/психіатричного профілю. Протягом останнього десятиліття особливу увагу в контексті психічного здоров’я та когнітивних функцій привернула вісь «мікробіота – ​кишківник – ​мозок», яка реалізує двоспрямований зв’язок між сукупністю бактерій кишківника та центральною нервовою системою (ЦНС), а також надає кишковій мікробіоті можливість впливати на емоційний фон і мислення. Зв’язок між мікробіотою кишківника та мозком забезпечується через модуляцію продукції нейротрансмітерів, нейрозапалення та підтримку цілісності кишкового бар’єра (Singh J. et al., 2024).

Уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Гостра реакція на стрес. Посттравматичний стресовий розлад. Порушення адаптації»

Клінічні рекомендації

2 квітня, 2025

Неврологія та нейрохірургія Міждисциплінарні проблеми Порушення сну Психіатрія Тривожні розлади Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми Організація медичної допомоги

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2024 року № 1265

BRCA-асоційований рак грудної залози: роль олапарибу у покращенні прогнозу

Думка фахівця

2 квітня, 2025

Акушерство та гінекологія Онкогінекологія Онкологія та гематологія Міждисциплінарні проблеми Онкологія

BRCA-асоційований рак грудної залози (РГЗ) характеризується агресивним перебігом, підвищеним ризиком рецидивів та специфічними підходами до лікування. Про генетичне тестування на мутації BRCA1/2 як важливий етап у виборі оптимальної терапевтичної стратегії йшлося на V Міжнародному онкологічному конгресі UPTODATE 5.0, щорічному масштабному заході, присвяченому діагностиці та лікуванню онкологічних захворювань.

Антисептики у сучасній медицині: особливості застосування та значення в еру антибіотикорезистентності

Огляд

2 квітня, 2025

Інфекційні хвороби Антибіотикорезистентність Профілактика Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми

У ХХІ столітті тема антисептиків набула особливої актуальності через стрімке зростання антибіотикорезистентності та глобальні епідемічні загрози. Антибіотики, які раніше вважалися панацеєю від бактеріальних інфекцій, поступово втрачають свою ефективність. За даними ВООЗ, щорічно близько 5 млн летальних випадків пов’язані з антибіотикорезистентністю, з них 1,27 млн є прямим наслідком стійкості бактерій до ліків [1]. Прогнози ще тривожніші: очікується, що в період із 2025 по 2050 рік інфекції, стійкі до антибіотиків, спричинять понад 39 млн прямих смертей та 169 млн непрямих [2]. Ситуація ускладнюється глобальними епідемічними загрозами, як-от пандемії, які виявляють уразливість систем охорони здоров’я та актуалізують необхідність ефективних заходів інфекційного контролю. У таких умовах антисептики стають невід’ємною складовою превентивної медицини. Вони забезпечують швидке та широке знищення мікроорганізмів на поверхні шкіри й слизових оболонок, запобігаючи розвитку інфекцій та знижуючи потребу в застосуванні антибіотиків. Це особливо важливо з огляду на зростання резистентності, оскільки використання антисептиків може стримувати поширення стійких штамів і підтримувати ефективність наявних антибактеріальних препаратів.

Особливості ліпідознижувальної терапії у пацієнтів високого та дуже високого кардіоваскулярного ризику

Огляд

2 квітня, 2025

Кардіологія та кардіохірургія Гострі коронарні синдроми Ішемічна хвороба серця Кардіоваскулярна профілактика Міждисциплінарні проблеми Терапія та сімейна медицина Кардіоваскулярні хвороби Міждисциплінарні проблеми

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є незмінним лідером серед причин смертності в усьому світі та в Україні зокрема. Так, у 2021 році смертність через ССЗ, включаючи ішемічну хворобу серця (ІХС), становила 418 випадків на 100 тис. населення. Пацієнти з гострим коронарним синдромом (ГКС) на тлі ІХС потребують особливої уваги, оскільки вони є одним із головних факторів у структурі загальної та серцево-судинної смертності, випадків госпіталізації, економічного навантаження на країну. З огляду на це заходи вторинної профілактики щодо виникнення повторних епізодів ГКС, зокрема корекція ліпідного профілю, є наріжним каменем у веденні такої категорії хворих.

Практичні аспекти ведення пацієнтів із лихоманкою невідомого походження

Огляд

2 квітня, 2025

Педіатрія Міждисциплінарні проблеми Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми

Пацієнти з діагнозом лихоманки невідомого походження (ЛНП) зустрічаються як в інфекційних, так і в соматичних стаціонарних відділеннях. ЛНП – ​це патологічний стан, який характеризується підвищенням температури (>38,3 °C) протягом ≥3 тиж і не супроводжується іншими клінічними проявами, за винятком погіршення загального самопочуття. Відповідно до Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду діагноз ЛНП відповідає коду R50 [8].