5 березня, 2025

Дослідження ефективності препарату Цетраксал плюс у комплексній терапії пацієнтів із гострим середнім отитом зі встановленою тимпаностомічною трубкою та гострим середнім отитом із перфорацією барабанної перетинки

Автори:

Автори: Б.Н. Біль, к.м.н., доцент, головний отоларинголог м. Києва, заслужений лікар України, керівник Міського науково-практичного центру ендоскопічної риноларингології, завідувач отоларингологічного відділення КНП «КМКЛ № 9»;
Я.С. Начеса, лікар-отоларинголог; Л.В. Назаренко, КНП «КМКЛ № 9»

Ефективне лікування гострих середніх отитів у пацієнтів із тимпаностомічною трубкою або з перфорацією барабанної перетинки є пріоритетним питанням для лікарів-отоларингологів через високий ризик ускладнень, асоційованих із потраплянням інфекції до відкритої порожнини середнього вуха. Оскільки найчастіше встановлення тимпаностомічної трубки потребують діти, неадекватне лікування може погіршити подальшу якість життя через порушення слухових функцій та хронізацію процесу [1, 2, 4, 11].

Розвиток сучасної медицини спрямований на оптимізацію лікувальної тактики та мінімізацію виникнення небажаних побічних ефектів, зокрема від застосування антибактеріальних препаратів. Лікарі-отоларингологи є одними з тих, хто найчастіше стикається з бактеріальними інфекціями в своїй медичній практиці, тому для них питання вибору топічної чи системної форми антибіотиків стоїть найгостріше. При лікуванні таких отоларингологічних запальних захворювань, як гострий дифузний зовнішній отит і гострий середній отит зі встановленою тимпаностомічною трубкою або з перфорацією барабанної перетинки, коли уражена поверхня з’єднана з навколишнім середовищем, використання топічних антибактеріальних засобів у формі вушних крапель дозволяє досягти максимальної місцевої концентрації засобу без системного впливу на організм [5, 8, 11, 12].

Використання топічних антибактеріальних засобів у комбінації з топічними кортикостероїдами як першої лінії терапії прописано в національних та іноземних настановах через свою безпечність й ефективність [1-4]. Проте в частині випадків через тяжкість стану пацієнта, неефективність первинної терапії або виражену активність процесу виникає необхідність у призначенні системних антибактеріальних засобів. Питання щодо додаткового призначення місцевого засобу в таких випадках залишається дискутабельним. У нашому дослідженні ми проаналізували ефективність монотерапії системним антибіотиком, а також комбінації системного антибіотика з місцевим у поєднанні з кортикостероїдом у пацієнтів із гострим середнім отитом зі встановленою тимпаностомічною трубкою та гострим середнім отитом із перфорацією барабанної перетинки.

Мета

Оцінити ефективність та безпечність використання комбінації ципрофлоксацину 0,3% та флуоцинолону ацетоніду 0,025% у вушних краплях Цетраксал плюс у комплексній терапії гострого середнього отиту зі встановленою тимпаностомічною трубкою і гострого середнього отиту з перфорацією барабанної перетинки.

Матеріали та методи

Дослідження проводилося на базі отоларингологічного відділення Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 9» та включало 40 пацієнтів (22 дорослих та 18 дітей) із гострим середнім отитом зі встановленою тимпаностомічною трубкою або гострим середнім отитом із перфорацією барабанної перетинки. Усі пацієнти потребували системного застосування антибактеріальних засобів, оскільки терапія, призначена лікарями ПМСД при первинному зверненні, виявилася неефективною. Розподіл хворих за патологіями та віком представлено в таблиці 1.

Таблиця 1. Розподіл пацієнтів, які взяли участь у дослідженні, за віком і патологією
	Гострий середній отит зі встановленою тимпаностомічною трубкою	Гострий середній отит із перфорацією барабанної перетинки
Пацієнти віком >18 років, n (середній вік, роки, M±m)	6 (32,2±5,27)	16 (33,5±7,31)
Пацієнти віком <18 років, n (середній вік, роки, M±m)	10 (6,3±1,34)	8 (7,1±2,47)

Методом випадкових чисел пацієнтів рандомізували на групи відповідно до призначеного лікування. Основна група хворих із гострим середнім отитом із тимпаностомічною трубкою, яка складалася із 3 дорослих пацієнтів і 5 дітей, а також основна група пацієнтів із гострим середнім отитом із перфорацією барабанної перетинки, що складалася із 8 дорослих та 4 дітей, отримувала системну антибактеріальну терапію препаратом із класу цефалоспоринів ІІІ покоління – цефіксимом у дозі, відповідній до віку (пацієнти віком >10 років або масою тіла >50 кг – стандартну дозу 400 мг 1 р/день та діти віком <10 років із масою тіла <50 кг із розрахунку 8 мг/кг маси тіла 1 р/день), упродовж 7 днів, ібупрофен у дозі відповідно до віку 2 р/день та додатково вушні краплі Цетраксал плюс, що містять комбінацію ципрофлоксацину 0,3% й флуоцинолону ацетоніду 0,025%, по 8 крапель кожні 12 год упродовж 7 днів; жоден із пацієнтів не отримував цю комбінацію при первинному зверненні до лікаря. Контрольна група пацієнтів із гострим середнім отитом із тимпаностомічною трубкою, яка складалася із 3 дорослих пацієнтів і 5 дітей, а також контрольна група хворих із гострим середнім отитом із перфорацією барабанної перетинки, що складалася із 8 дорослих та 4 дітей, отримувала лише терапію цефіксимом й ібупрофеном. При первинному зверненні були зібрані анамнез і скарги, крім того, проведено стандартний отоларингологічний огляд, що включав отоскопію, риноскопію, орофарингоскопію, збір скарг й анамнезу, загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою та мікробіологічне дослідження виділень для визначення їхньої чутливості до антибактеріальних препаратів. Повторні огляди проводилися на 3-й, 5-й, 7-й та 10-й дні; вони також включали збір скарг, огляд і мікробіологічне дослідження виділень.

Критеріями встановлення діагнозу гострого середнього отиту в пацієнтів із тимпаностомічною трубкою були наявність отореї з боку ураження, оталгії та лихоманки [2, 4]. Критеріями встановлення діагнозу гострого середнього отиту з перфорацією були наявність оталгії, лихоманки та перфорації барабанної перетинки при отоскопії [2, 4].

Усім пацієнтам роз’яснили суть дослідження, крім того, від них було отримано інформовану згоду; їх попередили про можливість виходу з випробування на будь-якому етапі. Дослідження було проведено відповідно до чинного законодавства.

Препарат Цетраксал плюс показав свою безпечність за використання топічно. У двох клінічних дослідженнях у пацієнтів, які використовували Цетраксал плюс, взяли зразки крові для визначення в плазмі рівня ципрофлоксацину та/або флуоцинолону ацетоніду. Фармакокінетичний аналіз не показав або продемонстрував незначний рівень активних речовин у плазмі крові, а це свідчить про те, що місцеве застосування препарату Цетраксал плюс у вухо навряд чи зумовить фармакокінетичний або клінічно значимий системний рівень ципрофлоксацину та/або флуоцинолону ацетоніду [5, 11, 12]. Окрім того, за європейськими стандартами, Цетраксал плюс не містить бензалконію, який використовується як консервант для крапель із ципрофлоксацином. Доведено негативний вплив бензалконію на барабанну перетинку та тканини вуха, тому Цетраксал плюс має перевагу в безпечності над аналогами з бензалконієм [5, 12]. Безпечність використання цих діючих речовин у пацієнтів із перфорацією барабанної перетинки спостерігається в декількох дослідженнях їхнього впливу на тканини вуха [5-7].

Статистичний аналіз проведено за допомогою програмного забезпечення STATISTICA v12.6. З метою порівняння тривалості симптомів використовувався критерій непараметричної статистики Манна – Уїтні, а для опису даних – середнє арифметичне (М) і стандартна похибка (m). Різницю вважали значущою при p<0,05.

Результати й обговорення

У всіх пацієнтів із гострим середнім отитом із тимпаностомічною трубкою, а також із перфорацією барабанної перетинки на початку лікування було виконано мікробіологічне дослідження виділень, підтверджено бактеріальний генез захворювання та чутливість до проведеної антибактеріальної терапії.

Вираженість симптомів на початку лікування в пацієнтів як із тимпаностомічною трубкою, так і з перфорацією барабанної перетинки не відрізнялася. Спостерігалися оторея, оталгія, лихоманка, загальні симптоми нездужання: дратівливість, нудота, загальна слабкість, порушення сну, зниження апетиту. Батьки спостерігали порушення в поведінці дітей від початку хвороби – млявість, порушення сну й апетиту, вередливість. Критеріями контролю лікування та одужання в усіх групах було обрано тривалість отореї, оталгії та лихоманки (як найоб’єктивніші), крім того, оцінювалися суб’єктивні відчуття хворих щодо загальних симптомів і спостереження батьків за активністю дітей.

Середня тривалість оталгії в основній групі пацієнтів із гострим середнім отитом із тимпаностомічною трубкою складала 4,5±0,9 дня, тоді як у контрольній – 5,8±1,1 дня. Така сама тенденція спостерігалася і з іншими симптомами: лихоманка в основній групі зникала на 3,1±0,6 дня, в контрольній – на 4,2±0,7 дня, загальні симптоми нездужання в основній групі тривали 5,6±0,8 дня, в контрольній – 7,1±1,2 дня. Основний критерій одужання за такої патології – припинення отореї; в основній групі це відбулося на 4,6±1,0 дня, в контрольній – на 6,9±1,3 дня (табл. 2). Загальна тривалість захворювання в основній групі з гострим середнім отитом із тимпаностомічною трубкою становила 6,3±1,2 дня, в контрольній групі з гострим середнім отитом із тимпаностомічною трубкою – 7,5±1,4 дня (рис. 1).

Таблиця 2. Порівняння середньої тривалості основних симптомів захворювання в пацієнтів із гострим середнім отитом зі встановленою тимпаностомічною трубкою
	Основна група пацієнтів із гострим середнім отитом із тимпаностомічною трубкою (n=8)	Контрольна група пацієнтів із гострим середнім отитом із тимпаностомічною трубкою (n=8)	p
Оталгія, тривалість (дні, M±m)	4,5±0,9	5,8±1,1	<0,05
Оторея, тривалість (дні, M±m)	4,6±1,0	6,9±1,3	<0,05
Лихоманка, тривалість (дні, M±m)	3,1±0,6	4,2±0,7	<0,05
Загальні симптоми, тривалість (дні, M±m)	5,6±0,8	7,1±1,2	<0,05

Рис. 1. Середня тривалість гострого середнього отиту в пацієнтів зі встановленою тимпаностомічною трубкою в групах порівняння (p<0,05)

Середня тривалість усіх досліджуваних нами показників в основній групі пацієнтів із гострим середнім отитом із перфорацією барабанної перетинки була меншою, ніж у контрольній: оталгія – 3,9±1,5 та 5,2±0,9 дня, оторея – 5,1±1,2 і 7,2±1,0 дня, лихоманка – 3,5±0,8 та 4,5±0,7 дня, загальні симптоми – 5,3±0,7 і 6,9±1,1 дня відповідно (табл. 3). Середня тривалість захворювання в основній групі з гострим середнім отитом із перфорацією барабанної перетинки була 6,6±1,3 дня, в контрольній групі з гострим середнім отитом із перфорацією барабанної перетинки – 7,8±1,1 дня (рис. 2).

Рис. 2. Середня тривалість гострого середнього отиту в пацієнтів із перфорацією барабанної перетинки в групах порівняння (p<0,05)

Таблиця 3. Порівняння середньої тривалості основних симптомів захворювання в пацієнтів із гострим середнім отитом із перфорацією барабанної перетинки
	Основна група пацієнтів із гострим середнім отитом із перфорацією барабанної перетинки (n=12)	Контрольна група пацієнтів із гострим середнім отитом із перфорацією барабанної перетинки (n=12)	p
Оталгія, тривалість (дні, M±m)	3,9±1,5	5,2±0,9	<0,05
Оторея, тривалість (дні, M±m)	5,1±1,2	7,2±1,0	<0,05
Лихоманка, тривалість (дні, M±m)	3,5±0,8	4,5±0,7	<0,05
Загальні симптоми, тривалість (дні, M±m)	5,3±0,7	6,9±1,1	<0,05

Мікробіологічний аналіз виділень з вуха при першому візиті в усіх пацієнтів показав, що збудниками були чутливі до обраних бактеріальних препаратів Streptococcus pneumoniae, Staphylococcus aureus, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis і Pseudomonas aeruginosa, що є типовим для цих патологій, та не відрізнялися між групами. При першому візиті середня кількість колонієутворювальних одиниць становила 8×10⁶. Мікробіологічного одужання в пацієнтів в основній групі з гострим середнім отитом зі встановленою тимпаностомічною трубкою досягнуто на 4,1±1,1 дня, тоді як у контрольній групі з гострим середнім отитом зі встановленою тимпаностомічною трубкою – 5,6±1,3 дня (p<0,05); у пацієнтів із гострим середнім отитом із перфорацією барабанної перетинки основної групи – на 5,2±1,3 дня та на 6,9±1,0 дня в хворих контрольної групи із гострим середнім отитом із перфорацією барабанної перетинки.

Ці дані свідчать про те, що комбінація системного та топічного антибіотика є ефективнішою для мікробіологічного одужання, ніж використання лише системної форми.

Побічних ефектів від застосування вушних крапель Цетраксал плюс, алергічних реакцій, індивідуальної непереносимості в нашому дослідженні не було виявлено ні в дорослих пацієнтів, ні в хворих дитячого віку.

Комбінація ципрофлоксацин + флуоцинолону ацетонід показала свою ефективність у комплексній терапії як гострого середнього отиту з тимпаностомічною трубкою, так і гострого середнього отиту з перфорацією в пацієнтів, котрі потребували системної антибактеріальної терапії через тяжкість свого стану. Топічне використання цієї комбінації дозволяє створити високу концентрацію антибіотика та кортикостероїда місцево (без вираженої системної дії), що є безпечнішим для пацієнта. В комплексній терапії з пероральним антибактеріальним засобом Цетраксал плюс пришвидшував зникнення місцевих симптомів, зокрема оталгії, яка значно погіршує якість життя хворих і впливає на їхній загальний стан. Використання Цетраксалу плюс у пацієнтів із гострим середнім отитом зі встановленою тимпаностомічною трубкою або перфорацією барабанної перетинки, які потребують системної антибактеріальної терапії, дозволило зменшити її тривалість (що підтверджує швидкість мікробіологічного одужання), а отже, кількість і вираженість небажаних побічних ефектів її застосування.

Висновки

Використання вушних крапель Цетраксал плюс, що містять комбінацію ципрофлоксацину 0,3% та флуоцинолону ацетоніду 0,025%, в комплексному лікуванні ускладнених випадків гострого середнього отиту з тимпаностомічною трубкою та гострого середнього отиту з перфорацією барабанної перетинки в пацієнтів різного віку показало свою безпечність й ефективність.

Додавання до системної антибактеріальної та протизапальної терапії місцевих крапель Цетраксал плюс допомогло досягти швидшого одужання пацієнтів із гострим середнім отитом із тимпаностомічною трубкою та перфорацією барабанної перетинки. По-перше, тривалість оталгії, отореї, місцевого запалення, лихоманки та загального нездужання при додаванні Цетраксалу плюс достовірно зменшилася, що дозволило пацієнтам швидше відновити нормальне щоденне функціонування. По-друге, мікробіологічного одужання досягнуто швидше.

Цетраксал плюс є простим у використанні та безпечним засобом; він не містить шкідливих консервантів, мінімально всмоктується в кров і має виражену місцеву протизапальну й антибактеріальну дію, що дозволяє застосовувати його як самостійний засіб відповідно до клінічних протоколів лікування гострого середнього отиту з перфорацією барабанної перетинки або встановленою тимпаностомічною трубкою, так і в комбінації із системними засобами для пришвидшення одужання в ускладнених випадках.

Список літератури знаходиться в редакції.

Номер: Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 2 (588), 2025 р