Місце гепатопротекторів у лікуванні пацієнтів з токсичним медикаментозним ураженням печінки на тлі поліхіміотерапії
Токсичне медикаментозне ураження печінки є частою та серйозною проблемою у пацієнтів, які отримують поліхіміотерапію, оскільки вона може призвести до значного зниження функції органа, що ускладнює подальше лікування та знижує якість життя пацієнтів. У цьому контексті важливу роль відіграють гепатопротектори, призначені для захисту й відновлення функції печінки. (Гепатопротекторами слід вважати лише ті лікарські препарати, ефективність яких доведено у проведених клінічних дослідженнях.)
Супровідна терапія в онкології
Протягом останніх років прогрес у клінічній онкології, який супроводжувався покращенням виживаності пацієнтів та досягненням тривалих ремісій захворювань, парадоксально сприяв появі нових синдромів, що стали наслідками побічних ефектів (ПЕ) успішної протипухлинної терапії. Це питання активно обговорювалося провідними фахівцями у рамках науково-практичної конференції «Терапія супроводу в онкології», яка відбулася 4 квітня.
UPTODATE 4.0: актуальне в онкології – 2023
23 та 24 листопада 2023 року в Києві проходив 4-й щорічний онкологічний конгрес «UpToDate 4.0 + Молекулярні зустрічі», в якому взяли участь понад 800 лікарів різних спеціалізацій у сфері онкології. Захід об’єднав хірургів, клінічних онкологів, патоморфологів, генетиків і громадських активістів. Конгрес відбувся завдяки плідній співпраці провідних медичних установ, його організаторами виступили Міністерство охорони здоров’я України, Українська спілка клінічних онкологів (УСКО) – OncoHUB, ДНП «Національний інститут раку» (НІР), Медична лабораторія CSD LAB та Глобальний альянс медичних знань (GMKA).
Рак і прискорене біологічне старіння
Люди з раком старіють дуже швидко. Це зумовлено біологією злоякісного росту та механізмами впливу протипухлинних препаратів на здорові клітини. Прискорене старіння проявляється зниженням працездатності, слабкістю, хронічною дисфункцією органів, когнітивними розладами, розвитком раку de novo, передчасною смертю від прогресування атеросклерозу й інших серцево-судинних захворювань.
«Гнатишаківські читання 2023»: мультидисциплінарний підхід в комбінованому лікуванні раку шлунка та підшлункової залози»
Рак шлунка (РШ) посідає 5-те місце у світі за поширеністю серед злоякісних пухлин. Останнім часом спостерігається зміна частоти уражень різних анатомічних ділянок шлунка: зменшується захворюваність на рак дистального відділу, але зростає захворюваність на рак кардії та шлунково-стравохідного з’єднання, особливо у молодих пацієнтів. Незважаючи на те що рак підшлункової залози становить лише 3,1% від усіх злоякісних пухлин, він є 4-ю за частотою причиною смерті від раку. Результати клінічних досліджень останніх 10 років дали змогу змінити стратегії лікування.
Спадковий рак грудної залози з погляду онкохірургів і патоморфологів
У рамках першої секції конференції «Рак грудної залози. Майбутнє сьогодні» було висвітлено сучасні аспекти персоналізованого ведення пацієнток із раком грудної залози (РГЗ). Ключові теми секції включали сучасні підходи до патоморфологічної й молекулярно-генетичної діагностики, хірургічної тактики лікування РГЗ та лімфодисекції.
Кардіоонкологічний синдром
Серцево-судинні та онкологічні захворювання становлять глобальну загрозу розвитку людської цивілізації. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, сьогодні у світі з діагнозом ішемічна хвороба серця живуть 125 млн осіб. Ще 50 млн, одужавши від раку, перебувають у групі високого ризику кардіальних подій.
Фундаментальні та трансляційні кардіоонкологічні дослідження у Запорізькому державному медико-фармацевтичному університеті
Уряди країн – членів Організації об’єднаних націй і Всесвітня організація охорони здоров’я заявили, що до 2030 року планують скоротити на 1/3 смертність від чотирьох основних захворювань, які становлять головну загрозу людству (рак, серцево-судинні, респіраторні хвороби, діабет). Передбачається, що цього можна досягти за допомогою первинної профілактики, а саме – усунення відомих факторів ризику, до яких належать куріння, вживання алкоголю, нездорове харчування, адинамія, забруднення атмосферного повітря, а також завдяки скринінгу.
Атмосферні канцерогени та рак під час війни в Україні
Люди щодня роблять тисячі вдихів і споживають близько 10 000 літрів повітря на день. Разом з необхідним киснем легені отримують також значні дози забруднювачів, які можуть бути присутніми у різних концентраціях. Забруднювачем повітря вважається будь-яка речовина, що не осідає на поверхню Землі під дією сили тяжіння і може завдати шкоди здоров’ю людей, екосистемі або всій планеті. Деякі забруднювачі, такі як діоксид вуглецю та метан, сприяють зміні клімату, інші речовини безпосередньо впливають на здоров’я людини.
Всеукраїнська освітня платформа «Школа сучасної онкології» – навчальні програми, адаптовані до майбутнього
Поліпшення доступу до якісної онкологічної допомоги потребує не тільки сучасних лікарень, препаратів і спеціального обладнання, а й безпосередньо залежить від медичного персоналу, який займається лікуванням раку. Медичні працівники є найціннішим активом та основним інструментом для покращення результатів лікування онкологічних пацієнтів.
