2 квітня, 2025
Всесвітній тиждень глаукоми в Україні: сучасний погляд на проблему
За матеріалами освітніх заходів у межах Всесвітнього тижня боротьби з глаукомою
Глаукома – це хронічне захворювання, котре без своєчасної діагностики та лікування може призвести до незворотної сліпоти. На ранніх стадіях хвороба перебігає безсимптомно, тому регулярні огляди в офтальмолога відіграють ключову роль у її виявленні. Розповсюдження інформації про небезпеку глаукоми та підвищення якості надання медичної допомоги є ключовими факторами зниження поширеності цієї патології. Починаючи з 2008 р. Всесвітня глаукомна асоціація запровадила проведення освітніх заходів, присвячених боротьбі з глаукомою.
В Україні традиційно тиждень глаукоми проходить на початку весни й охоплює провідні обласні центри надання медичної допомоги. 10-16 березня за ініціативи ГО «Українське глаукомне товариство» та партнерської підтримки компанії «Сантен Ой» у 5 містах було проведено благодійні масові заходи зі скринінгу глаукоми методом визначення внутрішньоочного тиску (ВОТ) за сучасними технологіями з подальшим спрямуванням осіб із підвищеним тиском на повне діагностичне обстеження. Важливою складовою заходу стало залучення офтальмологів до підвищення рівня обізнаності населення стосовно глаукоми та обговорення сучасних напрямів лікування цієї патології. Про те, як проходив Всесвітній тиждень боротьби з глаукомою, профілактику та лікування глаукоми розповіла завідувачка кафедри хірургічних хвороб № 2 ПВНЗ «Київський медичний університет», академік Національної академії медичних наук України, заслужений лікар України, лауреат Державної премії України, голова ГО «Українське глаукомне товариство», член президії Європейського та член Всесвітнього глаукомних товариств, доктор медичних наук, професор Зоя Федорівна Веселовська.
Чи складно було організувати тиждень глаукоми в Україні в умовах воєнного стану та сьогоднішніх викликів?
Цього року нами було заплановано масштабний захід у рамках Всесвітнього тижня глаукоми в Україні – Тонометричний марафон, тобто заздалегідь спланований та узгоджений з колегами-однодумцями за партнерської та технічної підтримки захід. Саме такий формат ми вирішили застосувати в цьому році як найефективніший для організації скринінгу глаукоми в Києві, Черкасах, Полтаві, Запоріжжі та Одесі, тобто містах, які постійно перебувають у стані повітряних тривог. Ми вирішили об’єднати чітку організацію заходу, зусилля професіоналів-однодумців і партнерську допомогу у вирішенні технічних і транспортних питань. Сучасне тонометричне обладнання для реалізації цієї важливої акції було надане компанією «Сантен Ой», яка також забезпечила його транспортування до міст-учасників. Дуже важливо, що в активному проведенні тонометричного скринінгу взяли участь досвідчені офтальмологи та професіонали у сфері глаукоми: доктор медичних наук, професор Наталія Миколаївна Веселовська (Київ), доктор медичних наук, професор Ірина Миколаївна Безкоровайна (Полтава), кандидат медичних наук Сергій Павлович Медведчук (Черкаси), доктор медичних наук, професор Ніна Степанівна Луценко (Запоріжжя), доктор медичних наук, професор Наталія Валеріївна Коновалова та доктор медичних наук, професор Людмила Віленівна Венгер (Одеса).
Ми розуміємо, що в умовах воєнних дій надзвичайно важко скоординувати такі події, однак подібні акції спрямовані на підвищення обізнаності пацієнтів стосовно ризиків втрати зору від глаукоми, на підвищення освітнього рівня офтальмологів щодо сучасних рекомендацій з діагностики та лікування глаукоми, на відновлення системи надання необхідної допомоги хворим на глаукому, на підтримку комунікації між спеціалістами та на наголошення важливості регулярного скринінгу глаукоми в суспільстві. Завідувачка кафедри офтальмології Одеського національного медичного університету, доктор медичних наук, професор Наталія Валеріївна Коновалова зазначила, що 12 березня відзначають Всесвітній день глаукоми й завдяки голові ГО «Українське глаукомне товариство» сьогодні в Україні ми маємо сучасний пакет європейських і українських настанов щодо діагностики та лікування глаукоми, які активно впроваджують у роботу наші офтальмологи. Також у рамках Українського глаукомного товариства, незважаючи на тяжкі часи, ми регулярно проводимо Всесвітній тиждень боротьби з глаукомою в Україні. Крім того, цього року скринінгові акції ми проводили за оригінальним форматом, запропонованим академіком НАМН України Зоєю Веселовською. І це дійсно була реальна допомога в організації та залученні і лікарів, і мешканців Одеси.
Наскільки необхідним був такий захід?
Академік З.Ф. Веселовська зазначила, що Всесвітній тиждень глаукоми в Україні відповідає міжнародним тенденціям висвітлення цієї патології. Цей захід дає змогу не тільки залучити провідних медичних фахівців, але й покращити комунікацію з хворими на глаукому, наголосити на важливості раннього виявлення, лікування та поширювати знання серед усіх категорій населення. Особливо варто звернути увагу на можливі проблеми із зором людям старшого віку, оскільки первинна відкритокутова глаукома – це геронтологічно зумовлена хвороба. Н.В. Коновалова додала, що згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я серед населення віком понад 40 років поширеність хвороби досягає 4% і збільшується у 2,5 рази після 80 років. На відкритокутову глаукому страждають близько 70 млн людей; 6,6% випадків сліпоти спричинені глаукомою. Саме такі заходи спрямовані на поширення інформації про наслідки глаукоми та можливі шляхи її профілактики. Говорячи про необхідність проведення заходу, відомий фахівець у сфері глаукоми, член Експертної ради ГО «Українське глаукомне товариство» в м. Полтава, доктор медичних наук, професор Ірина Миколаївна Безкоровайна зауважила, що зупинити прогресування патології можливо лише на ранніх стадіях. Досягнути високого рівня запобігання задавненим формам можливо лише через профілактичне вимірювання ВОТ. Такі освітньо-профілактичні заходи допомагають залучити широкі групи населення та дають змогу донести важливість періодичної діагностики стану зорового апарату.
Як саме проходив тиждень глаукоми у вашому місті?
Академік З.Ф. Веселовська повідомила, що цього року за партнерської підтримки компанії «Сантен» було надано спеціалізоване обладнання, і в перший день проведення тижня глаукоми, зокрема в Києві, на базі Центру глаукоми КНП «Київська міська клінічна лікарня № 1» та кафедри хірургічних хвороб № 2 ПВНЗ «Київський медичний університет» за активної участі професора Наталії Миколаївни Веселовської та її колег було визначено, що близько 10% обстежених мали підвищення показників ВОТ. У межах заходу будь-хто мав можливість пройти скринінгові вимірювання тиску. Надалі необхідне обладнання було передано до лікувально-профілактичного закладу іншого міста, яке брало участь у Тонометричному марафоні Всесвітнього тижня глаукоми, задля можливості безкоштовного доступу та обстеження на висококласному спорядженні. Наступного дня за підтримки компанії «Точка зору» на цій же базі завдяки додатковому оснащенню було проведено унікальну діагностичну акцію з використанням ШІ, що дозволило визначити й інші фактори ризику втрати гостроти зору, як-от глаукома, діабетична ретинопатія та набряк диска зорового нерва. Проведення заходу в Одесі також передбачало обстеження пацієнтів, обговорення клінічних випадків з колегами й обмін практичним досвідом, розповіла професор Н.В. Коновалова. Професор І.М. Безкоровайна зазначила, що організація заходу в Полтаві не потребувала особливих зусиль, адже такі зустрічі відбуваються регулярно й мають певні напрацювання. Вимірювання ВОТ у межах проведення тижня глаукоми відбувається щорічно.
«Щодо Запоріжжя, то найскладнішим моментом було залучення компаній, технічної підтримки та медичних представників, оскільки місто найближче розташоване до лінії бойових дій. Проте за підтримки Зої Федорівни вдалося забезпечити захід необхідним обладнанням з можливістю вимірювання ВОТ безпосередньо в місці проведення. Скринінгові вимірювання тиску в межах тижня глаукоми відбулися на базі Запорізької обласної клінічної лікарні, де і проводили обстеження. У разі підвищеного ВОТ пацієнта відразу скеровували до офтальмологічного відділення для отримання спеціалізованої медичної допомоги», – розповіла член Експертної ради ГО «Українське глаукомне товариство» в м. Запоріжжя, доктор медичних наук, професор кафедри очних хвороб Запорізької медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, лікар вищої категорії Ніна Степанівна Луценко.
Досвідчений професіонал, член ГО «Українське глаукомне товариство» в м. Черкаси, лікар-офтальмолог вищої кваліфікаційної категорії, кандидат медичних наук, ретинолог, лазерний хірург Сергій Павлович Медведчук зауважив, що напрацювання минулих років щодо проведення тижня глаукоми дали змогу провести захід у Черкасах без особливих зусиль. Для поширення інформації щодо проведення заходу в місті активно проводили інформаційну кампанію в соціальних мережах і безпосереднє залучення пацієнтів для вимірювання очного тиску. У заході брали участь лікарі-офтальмологи обласних і районних лікарень Черкаської області.
Чому пацієнти з глаукомою несвоєчасно звертаються по медичну допомогу?
За словами З.Ф. Веселовської, хоча початковий етап діагностики зору перекладений на первинну ланку, вимірювання тиску на рівні сімейних лікарів іще не має достатнього розвитку в медичних закладах. У попередні роки на базі багатьох лікарень функціонували кабінети глаукоми, що значно полегшувало скринінг, але на сьогодні існують певні обмеження щодо скерування пацієнтів і проведення процедури вимірювання ВОТ, що може мати негативні наслідки. Організація спеціалізованих заходів і поширення знань про небезпеку глаукоми є напрямом боротьби із запущеними формами патології. Наступною причиною пізнього звернення по медичну допомогу є відсутність специфічних симптомів і проявів. Пацієнти можуть дізнатися про хворобу або при її прогресуванні, або випадково під час вимірювання ВОТ.
Встановлення цього діагнозу передбачає пожиттєве лікування, що часто насторожує пацієнтів, які відтягують візити до лікаря. Також слід враховувати, що навіть при дотриманні терапії хворі на глаукому мають проходити регулярні обстеження в офтальмолога для визначення динаміки перебігу хвороби. Відсутність вираженого покращення зорової функції та неможливість відстежити пацієнтом механізм дії консервативного лікування можуть призвести до втрати комплаєнсу та несвоєчасного звернення в разі вже діагностованої хвороби. Додатковим фактором підвищення поширеності глаукоми серед населення є обмеження доступності спеціалізованої медичної допомоги через воєнні дії.
Функціонування системи охорони здоров’я й обізнаність пацієнта безпосередньо впливають на своєчасність виявлення глаукоми. Н.В. Коновалова доповнила, що варто залучати засоби масової інформації для розповсюдження знань про наслідки глаукоми та наголошувати на потребі профілактичного вимірювання ВОТ певним категоріям осіб 1 раз на рік. Насамперед ці заходи важливі для пацієнтів з аномаліями рефракції, як-от міопія, гіперметропія тощо. У пацієнтів з недіагностованою глаукомою звужуються поля зору, страждає папуломакулярний відрізок, а сама діагностика порушення зору відбувається вже на пізніх етапах перебігу хвороби. І.М. Безкоровайна підкреслила, що соціально-економічне та геополітичне становище країни призвело до того, що пацієнти несвоєчасно звертаються по медичну допомогу не лише офтальмологічного профілю, але й із приводу багатьох захворювань. Стрес, як окремий чинник, прискорює розвиток глаукоми, що було підтверджено в експериментальних умовах. Фінансові обмеження також накладають відбиток на своєчасність звернення пацієнтів. Хоча лікування глаукоми передбачає пожиттєву терапію, ці препарати не внесені до переліку безплатних медичних засобів. Також люди, які проживають у віддалених населених пунктах, не мають змоги своєчасно отримати кваліфіковану медичну допомогу. Н.С. Луценко акцентувала увагу на тому, що попередня державна програма профілактики глаукоми передбачала вимірювання тиску в усіх людей віком понад 40 років. На сьогодні основна функція первинної профілактики глаукоми та запобігання задавненим формам зосереджена на первинній ланці медичної допомоги. З огляду на завантаженість сімейних лікарів у майбутньому це може призвести до збільшення кількості пізніших форм глаукоми та її ускладнень. Зазвичай пацієнти отримують скерування або самостійно звертаються до офтальмолога лише на етапі маніфестації глаукоми, однак відновити зір при активному перебігу патології надзвичайно складно. С.П. Медведчук додав, що глаукому неформально називають «тихим убивцею» або «тихим злодієм». Хвороба знижує зір поступово й непомітно. Місяць за місяцем у пацієнта погіршується зір, зменшується поле зору, і вже за вираженого порушення хворі звертаються по допомогу. Подеколи пацієнти можуть випадково самостійно діагностувати погіршення зору: при заплющенні одного ока хворий помічає, що інше практично не виконує зорової функції. Також воєнні дії мають певний вплив, особливо на доступність медичних послуг у деяких регіонах.
Які тренди в Україні та світі щодо консервативного лікування глаукоми спостерігаються за останні 3 роки?
Відповідаючи на це питання, З.Ф. Веселовська зазначила, що напрями лікування глаукоми в Україні відповідають європейським стандартам. Це уніфікує підходи до терапії глаукоми, які мають неодноразове підтвердження в наукових дослідженнях. Сьогодні в Україні доступний повний переклад міжнародних настанов щодо ведення глаукоми Європейського глаукомного товариства (EGS), співавтором яких є Зоя Федорівна. За її активної роботи було розроблено національну настанову з глаукоми «Глаукома. Стандарти медичної допомоги», яку 2023 р. було затверджено Міністерством охорони здоров’я України. І.М. Безкоровайна наголосила, що цей переклад у вигляді посібника «Термінологія та настанови з глаукоми. 5-те видання» повністю забезпечить підготовку та навчання фахівців офтальмологічного профілю. Переклад рекомендацій містить чітко окреслений алгоритм ведення пацієнтів із глаукомою, починаючи від діагностики та закінчуючи підходами до лікування тяжких форм. Незважаючи на труднощі функціонування медичної системи в умовах війни, українські пацієнти можуть отримати медичну допомогу повного циклу.
Серед сучасних напрямів менеджменту глаукоми окремої уваги потребує питання ведення патології при нормальних показниках ВОТ. Не існує чіткої залежності між рівнем тиску та швидкістю прогресування глаукоми, цільовий показник ВОТ визначають індивідуально. Варто орієнтуватися на ступінь втрати зору на момент встановлення діагнозу та прогнозовану швидкість прогресування захворювання. Крім того, знижений і помірно знижений артеріальний тиск є фактором ризику та погіршення перебігу глаукоми.
Підтримання належного рівня кровопостачання всіх відділів ока є ключовим фактором збереження зорової функції. Систолічний артеріальний тиск нижче 110 мм рт. ст. може призвести до синдрому «обкрадання», особливо у випадках надмірної терапії гіпертонічної хвороби, та негативно вплинути на кровопостачання зорового нерва, сітківки й інших структур зорового апарату. Утримання оптимальних показників ВОТ, артеріального та церебрального перфузійного тиску важливе для кровопостачання не лише основних структур мозку, а й зорового нерва та сітківки.
Н.С. Луценко зазначила, що ведення пацієнтів із глаукомою часто потребує залучення суміжних спеціалістів: кардіологів для стабілізації показників артеріального тиску, нормалізації холестеринового обміну, ендокринологів для підтримання нормального рівня глюкози. С.П. Медведчук зауважив, що терапія глаукоми в Україні має суттєві відмінності від практики іноземних фахівців, оскільки клініцисти в переважній більшості мають справу із задавненими формами патології, високим відсотком втрати зорової функції, високим ВОТ. Такі стани часто потребують комбінованого лікування та призначення декількох препаратів.
Яким протиглаукомним препаратам слід віддавати перевагу?
З.Ф. Веселовська наголосила, що на сьогодні вагоме місце в лікуванні глаукоми займає консервативна терапія. Початкова медикаментозна терапія ґрунтується на призначенні засобів для зниження ВОТ на 15% і більше. У рекомендаціях чітко визначено групи препаратів першої лінії для лікування глаукоми. Серед них виділяють аналоги простагландинів (мають найменше побічних ефектів) і β-блокатори. Стартова терапія включає аналоги простагландинів. Безконсервантні форми є золотим стандартом лікарських засобів серед запропонованих для лікування глаукоми. У пацієнтів із цією патологією дуже поширеними є порушення стану передньої поверхні ока, і консерванти у складі погіршують симптоми та їхній перебіг. При лікуванні глаукоми захист передньої камери є однією зі складових терапевтичної стратегії. Частота використання крапель має бути мінімальною, 1-2 рази на добу. Її збільшення може бути пов’язано з порушенням комплаєнсу та пропусками. І.М. Безкоровайна звернула увагу, що на відміну від β-блокаторів сучасні аналоги простагландинів не порушують функціонування та циркуляцію внутрішньоочної рідини. Остання є важливою в живленні рогівки та кришталика. Н.В. Коновалова доповнила, що аналоги простагландинів є основою терапії, проте ці засоби можуть мати прозапальні властивості й у пацієнтів із запальними процесами судинної оболонки ока (іридоцикліти, увеїти переднього та заднього відділів, склерити, епісклерити) використання простагландинів є обмеженим. У такому разі показано β-блокатори або інгібітори карбоангідрази. Водночас усі фахівці дійшли згоди щодо того, що тривале застосування засобів з консервантами в довгостроковій перспективі призводить до багатьох ускладнень. Це може проявлятися у вигляді почервоніння, сухості, проблем з передньою поверхнею, збільшенням скарг хворих і незадоволеністю лікуванням. Тому безконсервантні форми призначають як на початкових етапах терапії, так і при тривалому веденні хворих. Вони лагідно впливають на слизову оболонку, стан передньої очної поверхні, фізичні відчуття пацієнтів, що покращує сприйнятливість лікування. У клінічній практиці слід віддавати перевагу оригінальним засобам, а не генеричним. Оригінальний препарат зазвичай діє ефективніше, довше, має кращий розподіл засобу й обсяг краплі.
«У разі агресивного перебігу та початкового високого очного тиску очікування зниження ВОТ консервативно може призвести до прогресування зниження гостроти зору, тому розглядаються лазерні методи (наприклад, селективна лазерна трабекулопластика) лікування глаукоми», – зазначила З.Ф. Веселовська. Н.В. Коновалова підтвердила, що лазерні методики неабияк поширені в офтальмології. При закритокутовій глаукомі можна виконувати іридектомію, гоніопластику, термокоагуляцію кореня райдужки з метою укорочення її тканини та відтягування кореня від кута передньої камери. При відкритокутовій глаукомі розглядається проведення СЛТ. Проте навіть після лазерного лікування можливе призначення одного препарату для постійного утримання нормальних показників ВОТ.
Чи можливе подальше прогресування глаукоми за умови зниження ВОТ з використанням медикаментозної терапії?
З.Ф. Веселовська підкреслила, що навіть за умови зниження ВОТ на фоні консервативної терапії можливе прогресування хвороби. Глаукома має складні патофізіологічні механізми розвитку, які не обмежуються лише підвищенням ВОТ. На початковому етапі діагностики, встановлення офтальмологічної гіпертензії немає жодних клінічних проявів і змін з боку очного дна, показників периметрії або когерентної томографії. Надалі варто спостерігати за пацієнтом або проводити спеціальне лікування, оскільки подальше прогресування підвищеного ВОТ призводить до розвитку глаукоми в 5% пацієнтів. Додаткове підтвердження багатофакторного генезу глаукоми відображене в тих клінічних випадках, коли хвороба маніфестує при нормальному або зниженому ВОТ. Запорукою збереження нормального функціонування зорового апарату є узгодженість артеріального, перфузійного, внутрішньомозкового та внутрішньоочного тиску.
І.М. Безкоровайна додала, що для кожного ока, крім загальновстановлених, існують власні межі допустимого фізіологічного тиску. Ці показники визначають стабільність функціонування зорового нерва та підтримання зорових функцій. Н.В. Коновала звернула увагу, що актуальним питанням серед клініцистів є глаукома нормального тиску. Такі пацієнти мають відкритий кут передньої камери, нормальні показники ВОТ, але при цьому спостерігаються активні нейродегенеративні зміни зорового нерва. Найбільша частка таких пацієнтів зареєстрована в Японії, де 70% серед усіх випадків глаукоми становить саме нормотензивний варіант. Нутритивна підтримка зорового нерва й регулярне обстеження дають змогу зменшити активність процесу атрофії та прогресування втрати зору. Крім вимірювання ВОТ, методи діагностики глаукоми передбачають визначення полів зору, проведення тонографії та оптично-когерентної томографії (допомагає візуалізувати стан сітківки й зорового нерва). Призначення засобів для відновлення нервової системи, вітамінотерапії є основою лікування глаукоми на тлі зниженого та нормального ВОТ. Хоча ці препарати на сьогодні не мають достатньої наукової бази, нейрозахист відіграє важливу роль у сповільненні прогресування глаукоми.
Що порадите вивчати, читати лікарям, які прагнуть підвищити свій рівень діагностики та лікування глаукоми?
«Термінологія та настанови з глаукоми. 5-те видання» є основним посібником, який визначає тактику лікування пацієнтів із глаукомою, та джерелом інформації для лікарів-офтальмологів будь-якого кваліфікаційного рівня. Наступного року запланований переклад 6-го видання міжнародного протоколу», – зазначила З.Ф. Веселовська. Н.С. Луценко зауважила, що на базі обласної клінічної лікарні Запоріжжя постійно проходять курси тематичного вдосконалення з офтальмології, які для лікарів бюджетної ланки є безплатними. Навчання зосереджено не тільки на теоретичних аспектах, але й на розборах практичних випадків та обговоренні результатів лікування на прикладі конкретних пацієнтів. Н.В. Коновалова додала, що на початку клінічної практики надзвичайно важливо сформувати навички спілкування з пацієнтом, алгоритм збору анамнезу, включно із сімейним, оскільки глаукома може бути генетично детермінована. З.Ф. Веселовська акцентувала увагу на тому, що організація та відвідування профільних заходів і вивчення сучасних спеціалізованих видань є основами формування як теоретичного, так і практичного досвіду фахівців. Яскравим завершенням Всесвітнього тижня глаукоми в Україні було проведення масштабного заходу «Всеукраїнський консиліум експертів. Глаукома 2025», який об’єднав велику спільноту фахівців із проблеми дня.
Висновок
Глаукома є хронічним прогресивним захворюванням, яке призводить до сліпоти. З огляду на сучасні стратегії ведення глаукоми медикаментозна терапія є одним із пріоритетних напрямів. Аналоги простагландинів залишаються на першому місці першої лінії призначень у лікуваннії глаукоми, а їх безконсервантні форми є безумовним пріоритетом. У клінічній практиці слід віддавати перевагу оригінальним формам із достатньою доказовою базою. Поступово набуває поширеності лікування глаукоми за допомогою лазерних технік. Проведення спеціалізованих заходів, поширення інформації про несприятливі наслідки несвоєчасного лікування глаукоми й обмін практичним досвідом між провідними лікарями-офтальмологами України відіграють значну роль у підвищенні якості надання медичної допомоги пацієнтам із хворобами зорового апарату та запобігають зростанню частоти задавнених форм патології. Всеукраїнський освітній проект «Глаукома» є важливим освітнім та інформаційним заходом для впровадження сучасних підходів і підвищення ефективності методів діагностики та лікування. Цього року «Глаукома +2025» буде організовано у м. Київ 25-27 вересня.
Підготувала Катерина Пашинська
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 5 (591), 2025 р
