2 квітня, 2025
ФЛАМІДЕЗ®: доведена ефективність та високий профіль безпеки оригінальної комбінації
Протягом життя людини в тканинах опорно-рухового апарату поступово розвиваються дистрофічно-деструктивні зміни. Вплив несприятливих факторів, у т. ч. гіпокінезії, спричиняє зміни в кістково-хрящовій тканині суглобів і дисках хребта, що згодом формують дегенеративно-дистрофічний симптомокомплекс – остеохондроз. У МКХ-10 усі форми патології хребта позначаються як дорсопатії (М40-М54). Біль у шиї (цервікалгія) посідає друге місце за поширеністю серед клінічних проявів остеохондрозу, поступаючись місцем лише болю в спині (дорсалгія), що зустрічається в 35% населення. Для лікування болю в шиї та нижній ділянці спини фармакологічною стратегією першої лінії є нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) і парацетамол. Іншим засобом, який пригнічує запалення та зменшує біль шляхом блокування вивільнення больових амінів із запалених тканин, є протеолітичний фермент серратіопептидаза (СП). Потужна комбінація трьох компонентів – раціональний підхід у лікуванні дорсопатій, а також больового синдрому.
Природа больового синдрому в шиї та попереку і його наслідки для здоров’я
Біль – це синдром, який часто зумовлює тимчасову втрату працездатності та потребує швидкого й ефективного полегшення. Цервікалгія та дорсалгія належать до трійки найрозповсюдженіших больових синдромів, які турбують кожну другу людину. Однак, за оцінками, лише 20% пацієнтів із болем у хребті звертаються по допомогу до лікарів загальної практики, тому передбачається, що поширеність дорсопатій у популяції є набагато вищою [1, 2]. Біль знижує якість життя пацієнта, зумовлює психоемоційні порушення, які асоціюються з обмеженням соціальної активності, та депресивні розлади, а також спричиняє регіонарні й системні порушення мікроциркуляції. Неадекватне лікування гострого болю в спині та шиї може зумовити його хронізацію, що трапляється в 40% випадків [3]. Вертеброгенний біль накладає неабиякий соціальний тягар й економічні витрати як для країн із низьким рівнем доходу, так і в заможніших і розвиненіших країнах світу. У 2016 році серед 154 станів біль у попереку та шиї спричинив найбільші витрати на охорону здоров’я, що склало майже 135 млрд дол. США [4].
Лікування болю в нижній ділянці спини: аналіз даних із 15 країн світу
Згідно з дослідженням Global Burden of Disease Study, біль у спині залишається однією із провідних причин втрати працездатності, поширеність якої збільшилася із 42,5 млн у 1990 році до 64,9 млн у 2017 році в усьому світі [5, 6]. Walker і співавт. (2020) установили, що майже 65% осіб спостерігали епізоди болю в попереку протягом останнього року та майже 84% – щонайменше один раз на життя [7, 8].
З огляду на поширеність дорсалгії медичні працівники потребують доступу до актуальної інформації, яка ґрунтується на доказах, для визначення правильної тактики лікування [9]. У 1987 році Квебекською робочою групою було опубліковано першу настанову щодо ведення болю в спині [10]. У 2024 році Zhou та співавт. зробили глобальне порівняння настанов щодо менеджменту болю в нижній ділянці спині, яке включає 22 настанови з 15 країн, у т. ч. Данії, США, Австрії, Канади, Японії [11]. Так, 12 із 13 міжнародних рекомендацій, присвячених лікуванню гострого болю в нижній ділянці спині (тривалістю 4-6 тиж), 11 з 11 настанов, присвячених лікуванню підгострого болю, і 13 із 14 настанов, у яких йшлося про полегшення хронічного болю в спині (тривалістю >12 тиж), визначили НПЗП як фармакологічну стратегію першої лінії для лікування болю в попереку. Таку саму думку мають і автори настанови про клінічну практику Американської колегії лікарів, які надали докази середньої та високої якості щодо ефективності НПЗП у лікуванні дорсалгії [12].
Плацебо-контрольовані дослідження демонструють, що НПЗП не лише дієво полегшують біль у спині, а й дозволяють зменшити кількість додаткових аналгетиків. У Кокранівському огляді 2016 року зазначено, що НПЗП суттєво зменшили больовий синдром і кількість випадків непрацездатності в людей із хронічною люмбалгією, при цьому різниця в кількості побічних реакцій (ПР) між групою НПЗП і плацебо була незначущою [13]. Крім того, не було виявлено відмінностей в ефективності та небажаних явищах між НПЗП і парацетамолом. Machado та співавт. (2017) підтвердили, що НПЗП є дієвим і безпечним лікувальним підходом при болях у хребті [14].
Особливості перебігу остеохондрозу шийного відділу хребта
Клінічні прояви остеохондрозу шийного відділу хребта найбільше виражені в середньому віці та зменшуються в міру старіння людини. Цервікалгія – поширений симптом у пацієнтів лікаря первинної ланки, частота якого складає від 10,4 до 21,3% [15]. За остеохондрозу шийного відділу хребта хворі часто спостерігають ниючий біль у ділянці шиї, плечей та передньої грудної клітки, а також стискаючий головний біль з іррадіацією по ходу хребта. Проаналізувавши докази, отримані під час проведення міжнародних досліджень, а також рекомендації країн Європи, зокрема Великої Британії, Німеччини, Франції, Данії та Бельгії, експерти дійшли висновку, що НПЗП і парацетамол мають бути розглянуті для полегшення болю в шиї разом із нефармакологічними опціями, як-от ЛФК, а також мануальна терапія [16].
Протизапальні та аналгетичні препарати для лікування дорсопатій
Диклофенак калію
Диклофенак – найпоширеніший НПЗП у всьому світі [17]. На відміну від багатьох традиційних НПЗП, диклофенак пригнічує циклооксигеназу (ЦОГ)-2 з більшою потужністю, ніж ЦОГ-1. Основним механізмом потужних знеболювальних і протизапальних властивостей диклофенаку є пригнічення домінувального простаноїду PGE2, простацикліну та тромбоксану А2 [18, 43, 48, 49].
У 2012 році в США було відпущено >10 млн препаратів із диклофенаком. Зростання кількості призначень НПЗП частково зумовлювалося впровадженням нових лікарських засобів із покращеними фармакокінетичними властивостями, як-от диклофенак калію [19]. Порівняно з натрієвою сіллю, калієва сіль диклофенаку краще розчиняється у воді, забезпечуючи швидше розчинення та всмоктування, що скорочує час настання аналгезії [20, 21]. Саме ця властивість робить диклофенак калію незамінним за станів, які потребують швидкого та ефективного полегшення болю, зокрема при вертеброгенному больовому синдромі [22]. Через 1 год після перорального прийому препарату досягається його максимальна концентрація в плазмі крові, а через 6 год спостерігається повна елімінація із плазми крові. Варто зазначити, що висока швидкість усмоктування диклофенаку калію в шлунково-кишковому тракті (ШКТ) обмежує час безпосереднього контакту зі слизовою оболонкою, тому його подразнювальна дія є слабшою, ніж у натрієвої солі, що знижує ризик ПР.
Описані властивості диклофенаку калію підтверджено під час проведення фармакокінетичних і клінічних досліджень [23-25]. За даними Dreiser і співавт. (2003) та Yakhno та співавт. (2006), диклофенак калію має високий профіль безпеки та є ефективним для полегшення болю середньої та високої інтенсивності [26, 27].
Парацетамол
Всесвітня організація охорони здоров’я внесла парацетамол до списку найефективніших, найбезпечніших та економічно доступних лікарських засобів [28, 29]. Знеболювальна дія парацетамолу реалізується шляхом інгібування ЦОГ у центральній нервовій системі, що зменшує вироблення простагландинів, які опосередковують біль, а також посиленням передачі ендоканабіноїдів і модулювання низхідних серотонінергічних гальмівних шляхів [30]. У настановах Австралії, Іспанії, Канади, Нідерландів та інших країн світу надано рекомендації щодо регулярного, обмеженого за часом, використання парацетамолу разом із НПЗП для лікування гострого болю, зокрема при остеохондрозі й люмбоішіалгії [11]. Оскільки підвищення частоти та тяжкості ПР значною мірою обґрунтоване прийомом великих терапевтичних доз протягом тривалого періоду часу (наприклад, до 4 г/добу протягом місяця) [31], прийом парацетамолу в найнижчих ефективних дозах нетривалим курсом суттєво мінімізує ризик виникнення небажаних явищ.
Серратіопептидаза
Для потенціювання протизапальної дії НПЗП доцільно додатково використовувати лікарський засіб із патогенетично іншим механізмом дії, наприклад ензими [32]. СП – це протеолітичний фермент, здатний знижувати вміст основних маркерів запалення та окисного стресу (С-реактивного білка, глутатіону, мієлопероксидази, оксиду азоту) й блокувати вивільнення ноцицептивних амінів, зменшуючи в такий спосіб інтенсивність болю [33]. Thorat і співавт. (2015) установили, що комбінація СП та диклофенаку значно ефективніше зменшувала больовий синдром у хворих на остеоартрит і в післяопераційному періоді, ніж НПЗП окремо [34]. СП властива висока афінність до ЦОГ‑1 і ЦОГ‑2. Достатня кількість СП в організмі сприяє зв’язуванню ЦОГ та інгібуванню продукції інтерлейкінів і простагландинів, ефективно зменшуючи запалення та больовий синдром [35].
Фламідез®: клінічно доведений профіль безпеки потрійної комбінації
Пошук дієвої та безпечної комбінації НПЗП із протизапальними препаратами інших груп став одним із провідних напрямів у клінічній фармакології. У цьому аспекті перед фармакологами стояло завдання створити комбінований препарат, у якому було б досягнуто потенціювання ефектів окремих компонентів за умови збереження високого профілю безпеки. Препарат Фламідез® повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки є раціональною комбінацією 50 мг диклофенаку калію, 500 мг парацетамолу та 15 мг СП, яка добре переноситься пацієнтами і не спричиняє серйозних ПР. Завдяки покращеним фармакокінетичним властивостям диклофенак калію забезпечує швидке всмоктування в ШКТ, що сприяє швидкому знеболювальному ефекту (через 20-40 хв). Його комбінація з парацетамолом сприяє пролонгації аналгетичної дії (Вікторов О.П., 2008). Парацетамол і НПЗП рекомендовані численними європейськими й американськими настановами як фармакологічна стратегія першої лінії у лікуванні дорсопатій. Фермент СП – третій компонент Фламідезу – потенціює дію НПЗП, зв’язуючи ЦОГ і знижуючи вміст маркерів запалення. Гранули СП у кишковорозчинній оболонці забезпечують стабільне вивільнення в кишечнику, що створює оптимальні умови для всмоктування і дії ферменту [36, 37].
З метою поглибленого вивчення профілю безпеки та фармакокінетичних терапевтичних можливостей комбінації було проведено відкрите післяреєстраційне клінічне дослідження препарату Фламідез® на базі провідних клінічних центрів України (Вікторов О.П. і співавт., 2009). Згідно з результатами дослідження, ПР із боку ШКТ були виявлені в 6,2% хворих. Серед ПР переважали нудота, тимчасова втрата апетиту та дискомфорт в епігастральній ділянці. Всі ПР належали до очікуваних несерйозних і не потребували зміни дозування або відміни препарату.
Так, за даними дослідження, проведеного на клінічних базах Дніпропетровської державної медичної академії, при прийомі препарату Фламідез® (2 р/добу протягом 5 днів) пацієнтами з больовим синдромом після операцій на опорно-руховому апараті та дегенеративно-запальними захворюваннями в періоді загострення не було зареєстровано жодного ПР ні з боку ШКТ, ні з боку серцево-судинної системи (Вікторов О.П. і співавт., 2009). Прийом препарату протягом 5 днів не чинив несприятливої дії на функцію крові, печінки та нирок. Прийом 1 таблетки в середньому через 40-50 хв сприяв зникненню больових відчуттів або істотному зменшенню їхньої інтенсивності, а також забезпечував хороше самопочуття хворого протягом подальших 5-6 год. Переважна більшість пацієнтів (83,3%) оцінили переносимість Фламідезу як «дуже хорошу» та «хорошу», 16,7% – як «задовільну» (через безсоння і помірний головний біль, що не потребувало припинення прийому препарату).
Оцінка ефективності та безпеки Фламідезу на базі медичних закладів Луганської області в пацієнтів із больовим синдромом різного генезу показала такі результати (Вікторов О.П. та співавт., 2009): до призначення препарату інтенсивність болю за візуально-аналоговою шкалою складала в середньому 4,60 (біль середньої інтенсивності), проте вже через 2 дні після початку прийому Фламідезу показник достовірно знизився в 1,52 раза, досягнувши мінімуму на 4-й та 5-й дні. Варто зазначити, що рівень гемоглобіну та показники, котрі характеризують структурно-функціональний стан нирок і печінки, знаходилися в межах норми після курсу лікування Фламідезом. Під час прийому препарату не було виявлено жодного випадку потенційної загрози кровотечі з ШКТ і негативного впливу на систему згортання крові: швидкість утворення кров’яного згустка на початку лікування склала 5,31 хв, наприкінці лікування – 5,40 хв, що знаходиться в межах фізіологічної норми.
Аналогічні висновки були отримані за результатами ретроспективного дослідження: після застосування Фламідезу в 7 лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ) різних регіонів України (Харків, Запоріжжя, Київ, Івано-Франківськ, Кривий Ріг) у 752 переважно амбулаторних пацієнтів із больовим синдромом різного генезу, в т. ч. із цервікалгією, торакалгією, люмбалгією та остеоартрозом, ПР визначалися в 5,8% випадків. Зареєстровані небажані явища були несерйозними, очікуваними та не потребували змін дозування або відміни препарату.
Отже, досвід використання Фламідезу в лікуванні 1057 хворих із дегенеративно-дистрофічними захворюваннями опорно-рухового апарату, больовим синдромом після оперативних втручань, у неврологічній та хірургічній практиці в 17 ЛПЗ 8 регіонів України (в госпітальних й амбулаторних умовах) свідчить про те, що потенціювання ефекту комбінації не спричиняє збільшення кількості ПР. Клінічно доведено, що прийом Фламідезу не зумовлює порушення функції нирок, печінки, системи згортання крові, не збільшує ризику кровотечі з ШКТ, а ПР із боку ШКТ, які були зареєстровані під час дослідження, виявилися несерйозними й не потребували зміни дозування або відміни препарату. Крім того, можливість приймати 1 таблетку, в складі якої наявні 3 діючі речовини (замість одночасного прийому декількох таблеток), сприяє кращому комплаєнсу.
Вертеброгенний біль залишається однією з найчастіших скарг і причин звернення по медичну допомогу, а призначення ефективної протизапальної та аналгетичної терапії забезпечує швидке полегшення, розширює можливості щодо застосування ЛФК та мануальної терапії, попереджає формування хронічного больового синдрому, покращує рухову активність і якість життя.
Препарат Фламідез®, який містить оригінальну комбінацію 3 компонентів із протизапальною та аналгетичною дією, є доведеною високоефективною опцією лікування таких хворих. Завдяки покращеним фармакокінетичним властивостям диклофенаку калію, що сприяє швидкому знеболювальному ефекту, парацетамолу, який посилює і пролонговує дію диклофенаку, та СП, яка потенціює ефекти НПЗП, препарат Фламідез® характеризується доведеною ефективністю, безпекою застосування та очікувано кращим комплаєнсом.
Таблетки Фламідез® показані за гострого болю (міозит, міалгія, головний біль, корінцевий синдром), ревматичного ураження м’яких тканин, ревматоїдного артриту, анкілозувального спондиліту, остеоартрозу, спондилоартриту. Препарат слід застосовувати в найнижчих ефективних дозах протягом нетривалого періоду часу з огляду на цілі лікування в конкретного пацієнта.
Список літератури знаходиться в редакції.
Підготувала Дарина Чернікова
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 5 (591), 2025 р
